Після трьох років торговельної свободи, яка підтримувала українську економіку під час війни, ми стоїмо перед значним торговельним викликом з часу підписання Угоди про асоціацію з ЄС. 5 червня 2025 року завершується дія автономних торговельних заходів (ATM), які надали Україні безпрецедентний доступ до європейського ринку.

Золота ера українського експорту

Запроваджені в червні 2022 року як екстрена підтримка під час війни, ATM фактично створили «безмитний», «безквотний» режим для українських товарів у ЄС. Цей крок вийшов далеко за межі початкових зобов'язань поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), надавши українським експортерам вагомі преференції.

Результати вражають — ЄС став найбільшим торговельним партнером України з обсягом торгівлі 42,8 млрд євро у 2024 році, що становить понад 50% всієї української торгівлі товарами. Імпорт до ЄС з України сягнув 24,5 млрд євро, охопивши близько 60% українського експорту.

Аграрне диво під час війни

Найбільше від ATM виграло сільське господарство. Зернові, які раніше обмежувались жорсткими квотами, отримали необмежений доступ ринку Європейського Союзу. Експорт кукурудзи майже подвоївся, досягнувши $2,3 млрд у 2024 році. Ще більше зростання продемонстрував експорт пшениці — у 22 рази з 2021 до 2024 року, сягнувши $1,1 млрд.

Ці цифри красномовно ілюструють масштаб змін: у 2022 році Україна експортувала приблизно 4,7 млн тонн кукурудзи через ЄС, тоді як попередня квота становила лише 650 тис. тонн. Подібний прорив відбувся в усіх ключових категоріях.

Птахівництво продемонструвало показники, що не менш вражають. Експорт м'яса птиці до ЄС зріс на 80% до $392 млн у 2024 році, легко перевищивши попередню річну квоту у 57 тис. тонн. Експорт яєць продемонстрував значне зростання: від початкової квоти 2,4 тисячі тонн. Україна досягла статусу провідного постачальника яєчної продукції на ринок Європейського Союзу.

Цукрова індустрія пережила справжній бум: експорт до ЄС підскочив до $204 млн у 2024 році, при цьому фізичні обсяги у 2024 році досягли майже 300 тис. тонн проти попередньої квоти у 20 тис. тонн.

Промислові переваги

Металургійний сектор, попри воєнні руйнування, також скористався ATM. Призупинення дії захисних заходів ЄС звільнило українську сталь від 25% захисного мита та квотних обмежень, допомігши зберегти критично важливі експортні доходи.

Загальний ефект ATM був революційним: вартість експорту товарів, які раніше обмежувались тарифами або квотами, зросла більш ніж удвічі — з $2,3 млрд у 2021 році до $4,7 млрд у 2024 році. До 2024 року вже 18 товарних категорій перевищили обсяги своїх старих квот проти 11 категорій у 2021 році.

Вплив на галузі: які сектори зазнають втрат

Закінчення ATM неоднаково вплине на різні сектори української економіки. Деякі галузі зіткнуться з суттєвими втратами, інші — лише з незначними труднощами. Після завершення дії автономних торговельних заходів 5 червня, Україна з 6 червня перейде на нові умови торгівлі з Європейським Союзом. Затверджений 22 травня Імплементаційний акт передбачає тимчасове повернення до тарифних квот у рамках ПВЗВТ.

Обсяги квот до кінця 2025 року становитимуть 7/12 від звичайних річних, оскільки вони будуть діяти лише сім місяців — з червня по грудень. Важливою зміною стане перехід на спрощену систему розподілу квот для деяких категорій товарів, де скасовується вимога ліцензування. 

«Ці заходи дозволять уникнути перерви у преференціях і забезпечать плавний перехід до нових умов торгівлі», — зазначили в Єврокомісії. 

Новий режим діятиме до завершення переговорів про оновлення угоди про зону вільної торгівлі, які тривають між Україною та ЄС.

Агросектор: виклики після зміни торговельних умов

Зерновиробництво потребуватиме значної адаптації до нових умов. Якщо повернуться довоєнні квоти, українські трейдери зможуть безмитно експортувати лише 650 тис. тонн кукурудзи замість поточних 4–5 млн тонн. Решта обсягів обкладатиметься тарифами 25-45%, що зробить українське зерно потенційно неконкурентоспроможним. Ситуація з пшеницею потребує особливої уваги — зміни можуть вплинути на значну частину експорту вартістю $1,1 млрд.

Проблема полягає в тому, що під однією квотою на пшеницю об'єднані різні товари. Наприклад, борошно також входить до цієї ж квоти. До 2021 року борошно практично не могло потрапити на європейський ринок, оскільки всю квоту використовувала сама пшениця — їй надавали пріоритет. Тепер, коли квоти повернуться до довоєнного рівня, борошно знову опиниться в невигідному становищі.

Аналогічна ситуація може повторитися з іншими товарами, які змушені «конкурувати» за одну квоту з більш популярними продуктами.

Цукрова промисловість опиниться у вразливому становищі. Експорт може скоротитися з понад 300 тис. тонн до 20 тис. тонн річної квоти, а надлишки обкладатимуться тарифами у 339–419 євро за тонну. Це фактично обмежує експорт до європейського ринку для більшості українських цукрових заводів.

Птахівництво також зазнає впливу: річна квота може скоротитися з нинішніх необмежених обсягів до 90 тис. тонн, тоді як у 2024 році експорт становив близько 135 тис. тонн. Позаквотні тарифи часто перевищують 1000 євро за тонну, що робить додатковий експорт економічно недоцільним.

Бджільництво втратить найбільше в процентному відношенні: з 44 тис. тонн меду, експортованих у 2024 році, безмитно зможуть постачати лише 5–10 тис. тон залежно від остаточної домовленості.

Металургія: відносна стабільність

Сталеливарна галузь має кращі перспективи. Європейський парламент вже висловився за продовження преференційного режиму для української сталі після червня 2025 року. Навіть у песимістичному сценарії, втрати будуть обмеженими, оскільки більшість промислових тарифів уже були скасовані в рамках ПВЗВТ. Основний ризик - відновлення 25% захисного мита, якщо Україна знову підпаде під загальні квоти ЄС на сталь.

Харчова переробка: диференційований вплив

Олійна промисловість може зберегти значну частину доступу, оскільки ЄС має структурний дефіцит рослинних олій. Експорт соняшникової олії та насіння, ймовірно, залишиться вільним або зазнає мінімальних обмежень.

Молочна галузь та переробка томатів втратять менше через невеликі початкові обсяги експорту, але перспективи зростання будуть обмежені відновленням старих квот.

Дилема закінчення «торговельного безвізу» — з урахуванням цих галузевих ризиків, українська економіка стоїть перед дилемою. Експерти розглядають два основні сценарії розвитку подій.

Песимістичний сценарій: повернення до минулого — найгірший варіант передбачає автоматичне повернення до умов ПВЗВТ станом на 2022 рік. Це означало б відновлення всіх тарифів, квот та захисних заходів, які ATM призупинили.

Наслідки такого кроку можуть бути болючими. За оцінками Інституту економічних досліджень, український експорт до ЄС скоротиться приблизно на $1,5 млрд на рік. Власні розрахунки українського уряду ще більш песимістичні - до 3,5 млрд євро річного експортного доходу опиниться під загрозою.

Економічний шок буде відчутним: падіння ВВП України на 0,8% в економіці, яка і так перебуває у скрутному становищі. Зростання ВВП може сповільнитися з прогнозованих 2,7% до 0,9% у 2025 році.

Компромісний варіант: модернізована ПВЗВТ

Більш реалістичним видається перехідний компроміс у вигляді модернізованої ПВЗВТ. Цей сценарій передбачає вибіркове відновлення квот лише на найбільш чутливі товари, зберігаючи вільну торгівлю для решти.

За інформацією з джерел у Єврокомісії, пропозиція ЄС зосереджена на обмеженні лише «проблемних» категорій: зернових, цукру, м'яса птиці, яєць, меду. При цьому нові квоти будуть більшими за довоєнні обсяги, але меншими за поточні.

Критично важливо, що промислові товари та більшість несприйнятливих сільгосппродуктів збережуть вільний доступ. Європейський парламент вже висловився за продовження преференційного режиму для української сталі, визнаючи її важливість для України та низький ризик для металургії ЄС.

Політичні реалії та економічні інтереси

Переговори щодо майбутнього торговельного режиму відбуваються в складних умовах протекціонізму, що зростає в деяких країнах ЄС. Польща та Угорщина вже запроваджували власні заборони на українське зерно, демонструючи внутрішні суперечності в торговельній політиці блоку.

Водночас ЄС усвідомлює стратегічну важливість економічної підтримки України. Модернізована ПВЗВТ може включати оновлені захисні механізми, які дозволять тимчасово призупиняти преференції у разі різкого зростання імпорту. Це компроміс між українськими потребами та занепокоєннями європейських фермерів.

Завершення ATM стане тестом на витримку для української економіки. Найбільше адаптуватися доведеться традиційно експортним галузям, які за три роки звикли до необмеженого доступу на європейський ринок.

• Агросектор опиниться в найскладнішому становищі. Зерновиробники, цукрові заводи та птахофабрики можуть втратити до 80% європейських ринків збуту.

• Металургія демонструє позитивні перспективи завдяки політичній підтримці в ЄС та визнанню стратегічної важливості галузі для післявоєнного відновлення України.

• Харчова переробка матиме різні можливості розвитку: переробники олії зможуть зберегти та розширити свої позиції, тоді як переробники молока та виробники соків працюватимуть в умовах певних обмежень, що потребуватиме пошуку нових ринкових стратегій.

Завершення дії АТМ ставить перед Україною складне завдання: адаптувати експортну модель до нової реальності обмежених квот та підвищених тарифів. Найбільш постраждалі галузі — від зерновиробництва до бджільництва — мають час для підготовки альтернативних стратегій: диверсифікації ринків, підвищення доданої вартості продукції або переорієнтації на внутрішній попит.  Успішний перехід до модернізованої ПВЗВТ не лише захистить вразливі галузі української економіки, але й підтвердить серйозність європейських інтеграційних амбіцій України.